Kompas

Визначення  благодійної допомоги та  гуманітарної допомоги встановлено різними законами  і відповідно порядок її використання теж регулюються різними Законами України.

Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 № 1192-XIV визначає правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги.

У відповідності до даного Закону, гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”.

Отримувачем гуманітарної допомоги є юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Для того, щоб допомога товарами, роботами, коштами, послугами була визнана гуманітарною допомогою, мають бути здійсненні певні процедури у відповідності до Закону України «Про гуманітарну допомогу».

З березня 2022 для визнання товарів гуманітарною допомогою запроваджений спрощений механізм визнання такої допомоги саме гуманітарною, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України про «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» від 1 березня 2022 р. № 174.

Для визнання коштів гуманітарною допомогою змін у діючому законодавстві не відбулось.

У відповідності до Статті 3. Закону України «Про гуманітарну допомогу», підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.

Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

Зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами за рішенням відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги.

Процедура визнання коштів гуманітарною допомогою наступна:

Отримувачі гуманітарної допомоги,  повинні бути внесені в Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги. Реєстрація в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги та визнання кошів гуманітарною допомогою є компетенцією Міністерства соціальної політики України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 06.04.2017 № 573 затверджено  Перелік документів, які подаються для визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою. Даний Перелік містить необхідні документи, які подаються для визнання гуманітарною допомогою коштів (п.2), у тому числі в іноземній валюті:

1) заява про визнання коштів гуманітарною допомогою на бланку отримувача (письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання);

2) копія письмової пропозиції донора про надання гуманітарної допомоги (дарчий документ, грантова угода тощо);

3) план розподілу коштів між набувачами з копіями оформлених згідно з вимогами пункту 4 цього Переліку листів-звернень набувачів – юридичних осіб щодо потреби в гуманітарній допомозі, а також письмове підтвердження цільового спрямування та адресності коштів;

4) листи центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій стосовно доцільності визнання коштів гуманітарною допомогою (за наявності);

5) письмовий дозвіл про надання інформації щодо перерахування коштів, визнаних в установленому порядку гуманітарною допомогою (відповідно до статті 62 Закону України “Про банки та банківську діяльність”);

6) доручення на перерахування коштів в іноземній валюті на рахунок в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги із зазначенням напряму її використання.

Порядок подачі документів для визнання коштів гуманітарною допомогою  затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 927, а саме Положенням про автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги.

Положенням про автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги передбачено, що  через Інформаційний ресурс автоматизованої системи Мінсоцполітики створюється інформація щодо:

• визнання гуманітарною допомогою вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг;

• контролю за отриманням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням Мінсоцполітики або місцевих держадміністрацій;

• даних, що вносяться до Єдиного реєстру.

Отже, кошти, які надходять на рахунки неприбуткової організації, повинні  бути визнані компетентним органом «гуманітарною допомогою». Даним органом є Міністерство соціальної політики України. Визнання коштів, гуманітарною допомогою відбувається шляхом подання електронних документів до Єдиного реєстру. В іншому випадку вони можуть бути тільки благодійною пожертвою та/або благодійною допомогою/та/або цільовою фінансовою допомогою тощо.

Наводимо приклад рішення Мінсоцполітики про визнання коштів гуманітарною допомогою від 22.09.2022 року за наступним посиланням

Дана інформаційна  дійсна станом на 01.12.2022 року. При внесенні змін до законодавства України, що стосується вищевикладеного питання, вона втрачає свою актуальність.