ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ ДСНС, ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ СЛУЖБ, УКРЗАЛІЗНИЦІ БЛАГОДІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Друкувати
15 Квітня 2024, 9:33

Працівники ДСНС, Укрзалізниці, пожежних станцій постійно надають допомогу цивільному населенню. Благодійні організації планують свою статутну діяльність і готові теж надавати благодійну допомогу для як постраждалих працівників таких підприємств, так і тих хто просто надає допомогу цивільному населенню у період воєнного стану. Чи можливо для даних виплат застосувати пп. 165.1.54 Податкового кодексу України?

У відповідності до Податкового кодексу України, а саме пп. 165.1.54, до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума(вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, на користь працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей.

Отже, відповідно до  пп. 165.1.54, виплати не будуть включатись до оподаткованого доходу у разі, якщо буде дотримано наступні правила:

  1. Виплата допомоги здійснена благодійниками.
  2. Допомога виплачена працівникам підприємств, установ, організацій, силам цивільного захисту.
  3. Дані працівники або сили цивільного захисту залучались, або залучаються та беруть, або брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
  4. Перебували безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій.

Допомога може самим працівникам або членам їх сімей.

Далі розберемось з кожним пунком, базуючись на нормах діючого законодавства.

 

  1. Хто – благодійник?

Визначення благодійника надає Стаття 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»  від 5 липня 2012 року № 5073-VI. Благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

 

  1. Які підприємства відносяться до сил цивільного захисту?

Щоб детально проаналізувати дане питання слід звернутись до Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ).

Відповідно до п. 38 ст. 1 КЦЗУ, сили цивільного захисту –  це аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КЦЗУ до сил цивільного захисту належать:

  • оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
  • аварійно-рятувальні служби;
  • формування цивільного захисту;
  • спеціалізовані служби цивільного захисту;
  • пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
  • добровільні формування цивільного захисту.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту – спеціальне невійськове об’єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Аварійно-рятувальна служба – сукупність організаційно об’єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Формування цивільного захисту утворюються для проведення великих обсягів робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій чи терористичних актів, а також для проведення відновлювальних робіт, які потребують залучення великої кількості населення і техніки.

Спеціалізована служба цивільного захисту – підприємства, установи, організації, об’єднані для виконання завдань у сфері цивільного захисту відповідної функціональної спрямованості.

Аварійно-рятувальне формування – підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний підрозділ (частина).

Добровільні формування цивільного захисту утворюються під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій для проведення допоміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків таких ситуацій, наслідків збройного конфлікту чи терористичних актів, а також для проведення відновлювальних робіт за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

Основними завданнями сил цивільного захисту відповідно до ч. 2 ст. 22 КЦЗУ є:

  • проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;
  • проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
  • гасіння пожеж;
  • ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;
  • проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, військових закладів освіти, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;

5-1) здійснення через підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту комплексу заходів з метою ліквідації небезпек, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, зокрема нетехнічне та технічне обстеження територій, складення карт, виявлення, знешкодження та/або знищення вибухонебезпечних предметів, маркування, підготовки документації після розмінування, надання громадам інформації про протимінну діяльність та передачу очищеної території;

  • проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
  • проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;
  • надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров’я;

8-1) участь у проведенні евакуації населення у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації, а також із зон збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій) у безпечні райони;

  • здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;
  • надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гуманітарного розмінування територій та водних акваторій;
  • проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

 

  1. Які заходи відносяться до заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України?

По-перше, потрібно з’ясувати, що є національною безпекою України, і які загрози можуть виникати. Відповідно до п. 6 та п. 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» (далі – Закон про безпеку):

  • загрози національній безпеці України – явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України…
  • національна безпека України – захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Відповідно до ст. 3 Закону про безпеку:

Державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист людини і громадянина, їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства – його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави – її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища – від надзвичайних ситуацій.

Одним із фундаментальних національних інтересів  України є державний суверенітет і територіальна цілісність, демократичний конституційний лад, недопущення втручання у внутрішні справи України.

Державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямовується на забезпечення воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, безпеки критичної інфраструктури, кібербезпеки України та на інші її напрями.

Відповідно до ст. 12 Закону про безпеку, сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов’язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об’єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України.

Дана стаття також визначає органи, що входять до сектору безпеки.

Вище перелічені закони надають  визначення  пріоритетів національних інтересів України та забезпечення національної безпеки, а також їх напрямів. Грунтуючись на даних законодавчих документах можна сказати, що чіткого переліку заходів із забезпечення національної безпеки та оборони відсутні. Є визначені принципи, фундаментальні напрями та органи, на яких покладені ці повноваження.

 

  1. Які райони відносяться до районів проведення бойових дій та що таке період здійснення бойових дій?

Райони проведення бойових дій встановлено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 N 309. «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією». Даний перелік постійно змінюється. В даному наказі також встановлена дата виникнення можливості бойових дій і дата припинення можливості бойових дій. Орієнтуючись на вказані дати, можливо вважати, що цей період і може бути періодом здійснення бойових дій, в тому чи іншому регіоні.

 

Узагальнюючий висновок

Грунтуючись на діючому законодавстві України, можна зробити наступний висновок:

  • Благодійна організація має право здійснювати благодійні виплати вище переліченій категорії осіб, так як вона є благодійником згідно діючого законодавства.
  • Працівники ДСНС, пожежних станцій можуть відноситись до сил цивільного захисту. Не всі працівники цих служб, а ті, що виконують завдання відповідно до КЦЗУ. Працівники Укрзалізниці також можуть бути віднесені до сил цивільного захисту, адже Міністерство інфраструктури України може організовувати евакуаційні потяги, аварійно-польові та пожежні команди.  Тому для здійснення даної виплати без оподаткування благодійній організації потрібно доводити даний зв’язок, однак переліку відповідних документів не встановлено ні законодавством, ні нормативними документами.
  • З урахуванням нормативно-правової бази, яка існує на сьогоднішній день, не можна чітко визначити перелік заходів із забезпечення національної безпеки та оборони. Проте, враховуючи, що є перелік органів, які складають сектор безпеки та оборони, можна припустити наступне: кожен орган має свої функції та повноваження, і кожен орган здійснює заходи задля захисту національної безпеки та оборони відповідно до Стратегії безпеки, тобто можна стверджувати, що це і є заходи із забезпеченням національної безпеки та оборони. Не завжди працівники ДСНС, пожежних станцій, Укрзалізниці можуть здійснювати дані заходи.
  • Не завжди працівники ДСНС, пожежних станцій та працівники Укрзалізнці здійснюють свою діяльність на територіях бойових дій, перелік яких затверджено законодавством. А це одна з умов пп.165.1.54.

Як бачимо з вище зазначеного пп.165.1.54 Податкового кодексу України, є сформовані правила, які не завжди можуть бути розповсюджені на працівників ДСНС, пожежних частин та Укрзалізниці. Благодійній організації потрібно довести, що особа, якій надана допомога, відноситься до сил цивільного захисту та/або є працівником підприємства, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій.

У разі бажання надати благодійну допомогу працівникам ДСНС, пожежних станцій, Укразалізниці, які постраждали внаслідок обстрілів на територіях, які не є зонами бойових дій, але надавали допомогу населенню України та гасили пожежу, то це можливо зробити на основі пп. 170.7.2. Податкового кодексу України, згідно якого не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок: в) збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників покладається на благодійну організацію.

Згідно з п. 26 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття КМУ порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги.

Відповідно п. 28 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ положення п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ в редакції з урахуванням змін, внесених Законом № 2520, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2022 року.

Прочитано разів:

Останній раз відредаговано 14 Червня 2024, 9:25