Kompas

Реалізуючи свою діяльність не території України іноземні організації, їх відокремлені підрозділи (філії, представництва, постійні представництва) забезпечують своїх працівників, а також залучених іноземних спеціалістів належним соціальним пакетом який включає оплату проживання в орендованих житлових приміщенням, реалізуючи це шляхом укладення договорів оренди квартир, апартаментів, будинків. Власники житлових об’єктів це фізичні особи, які реалізують свою діяльність і як фізичні особи підприємці, юридичні особи.

Укладаючи договір оренди житлової нерухомості з метою проживання працівників, з контрагентом фізичною особою – підприємцем необхідно переконатись про наявність відповідного КВЕД-2010: 68.20, щодо юридичної особи власника перевірити повноваження передачі в оренду підписанта за установчим документами, відповідною довіреністю.

При укладенні договору, оскільки чинне законодавство не передбачає в даному випадку нотаріальної форми договору (ст.811 ЦКУ), необхідно перевірити належність майна шляхом огляду правовстановлюючих документів та долучити копії додатком до договору, а також включи пункт гарантій з боку орендодавця щодо відсутності претензій третіх осіб та будь-яких обтяжень. Крім загальних вимог (об’єкт оренди, строк оренди, орендна плата, прядок розрахунків, права, обов’язки, відповідальність сторін ст.ст. 819-825 ЦКУ) варто передбачити відповідним договором додаткові умови: щодо проведення поточного ремонту, підстави розірвання договору, порядок повернення об’єкту, страхування, тощо. Доцільним буде узгодити в договорі перелік цінних речей, що знаходиться в об’єкті оренди (їх кількість, опис, приблизну вартість) з метою уникнення безпідставних претензій або вимог з боку власника щодо пошкодженої, втраченої цінної речі.

Значна судова практика з орендних відносин, вказує на те, що питання оренди розповсюджене і проблемне, та у зв’язку з тим, що стороною в договорі є не працівник, то відокремлений підрозділ іноземні організації може бути втягнутий в тривалий судовий спір, або понести фінансові витрати у зв’язку з діями недобросовісних власників, з необережності працівників, або непередбачених договором обставин.
Оподаткування доходу у вигляді вартості житла наведено в пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, яким установлено, що не включаються в дохід фізичної особи – нерезидента доходи, отримані, як додаткове благо в сумі вартості житла, інших об’єктів матеріального і нематеріального майна, що належать роботодавцю та наданих в безоплатне користування, або компенсація вартості такого використання за умови, коли таке надання зумовлено виконанням трудової функції відповідно до трудового договору.

Оскільки відповідно до пп. «а» пп. 164.2.17 Податкового Кодексу житло не являється власністю Представництва та за відсутності у фізичної особи нерезидента трудового контракту з Представництвом, то вартість використання житла або компенсація вартості такого використання є додатковим благом для фізичної особи – нерезидента і така вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи нерезидента та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та воєнним збором – 1,5%.