Kompas

Наразі у багатьох виникає питання щодо того, чи не будуть доходи з території України оподатковуватись на території іншої країни, особливо якщо термін їх перебування збільшується. За правилами Європейського Союзу, тимчасовий прихисток українцям надано на 18 місяців, починаючи з 24.02.2022 року.

Правила місця сплати податків з отриманих доходів регламентуються національними законодавствами країн та міжнародними угодами. Це означає, що місце сплати податків повинно обиратись не самостійно, а у відповідності до міжнародних угод. Країни, з якими укладено угоди Україною про уникнення подвійного оподаткування, можна переглянути тут.

Процедуру визначення місця сплати податків розглянемо на прикладі Конвенції з Республікою Польща. Для того, щоб визначити, на території якої країни повинні оподатковуватись доходи, і де повинна фізична особа подавати декларацію про свої доходи та сплачувати податки, треба користуватись Конвенцією між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (надалі – Конвенція).

У відповідності до даної Конвенції, податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
• податок на прибуток (доходи) підприємств; і
• прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства;
b) у Польщі:
• прибутковий податок з юридичних осіб;
• прибутковий податок з фізичних осіб;
• сільськогосподарський податок.

При визначенні правил оподаткування ключове значення визначення резиденства. Кожному українцю потрібно визначитись, резидентом якраїни він є в контексті Конвенції.

Стаття 4 «Резиденція»
«При застосуванні цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 цієї статті фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:
a) він вважається резидентом Договірної Держави, де він має постійне житло. Якщо він має постійне житло в обох Договірних Державах, він вважається резидентом тієї Держави, де він має найбільш тісні особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);
b) у разі, коли Договірна Держава, в якій він має центр життєвих інтересів не може бути визначена, або коли він не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, він вважається резидентом тієї Договірної Держави, де він звичайно й проживає;
c) якщо він звичайно проживає в обох Державах або коли він звичайно не проживає в жодній з них, він вважається резидентом тієї Держави, громадянином якої він є;
d) якщо він є громадянином обох Договірних Держав, або коли він не є громадянином жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати регламентує Стаття 15 «Залежні особисті послуги» Конвенції.

З урахуванням положень статей 16, 18, 19 і 20 цієї Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі.

Отже, якщо українець працевлаштований в Україні і отримує заробітну плату від українського роботодавця, то вона повинна оподатковуватись українським роботодавцем.

Даний пункт потрібно узгоджувати з наступними пунктами Конвенції, а саме:
Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:
a) одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом календарного року; і
b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави; і
c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в іншій Державі.

Щоб винагорода підпадала під звільнення від оподаткування, повинні бути дотримані три умови, встановлені в цьому пункті.

Узагальнений висновок може бути наступним: якщо український громадянин буде перебувати в даному випадку на території Польщі більше ніж 183 дні протягом календарного року, і, співпрацюючи з українською компанією/організацією, буде виконувати свої трудові функції на території Польщі, то він стане податковим резидентом Польщі, і повинен буде за польським законодавством задекларувати свої доходи з території України на території Польщі, подати податкову декларацію і сплатити податки. Але це не означає, що податки будуть сплачуватись два рази. Є процедура заліку податків сплаченій в іншій країні, в даному випадку в Україні. (Довідка: прибутковий податок (РІТ) у Польщі від 18% до 32% в залежності від суми доходів). У разі, якщо податок з даного виду доходів буде більше, аніж в Україні (на даний час 18%), потрібно по результатам декларування доплатити даний податок до польських податкових органів.

На даний момент залишається питання щодо осіб, які знаходяться під тимчасовим прихистком. Дане питання Конвенцією не регламентовано. Але є Коментар до Типової конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку про податок на прибуток та майно. У даному Коментарі є приклад щодо того, що період для звільнення у 183 дні застосовується без урахування подій, які заважали особі виїхати, в Коментарі вказано, як приклад, хворобу. Чи буде польська податкова система війну в Україні вважати подіями, які заважали особі виїхати, поки невідомо. Якщо не відбудеться змін в законодавстві, то будуть виконуватись загальні правила Конвенції.

Правила оподаткування підприємців не є однаковими з правилами оподаткування заробітної плати. Оподаткування доходів фізичних осіб підприємців на прикладі даної Конвенції розглянемо в наступних публікаціях. Для кожної країни потрібно кожну Конвенцію розглядати окремо.