Kompas

Актуальною на сьогодні є судова практика застосування положень про форс-мажор у договорах. Так, у Постанові від 10.03.2023 року у справі № 922/1093/22 Верховний Суд зазначив, що сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов’язок за договором. Сертифікат ТПП України, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Навіть у разі наявності сертифіката ТПП України про форс-мажорні обставини суд має оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.

Важливі висновки: сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов’язок за договором.

Постанова Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 910/15264/21 також детальніше тлумачить обставини пов’язані із застосуванням форс-мажору. Суд вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов’язання. В будь-якому разі сторона зобов’язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер, саме для цієї конкретної особи при виконанні нею конкретних договірних зобов’язань. Кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Отже, сам лише факт виникнення форс-мажорних обставин та отримання сертифіката торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили не є підставою для звільнення від обов’язку виконання зобов’язання. Неможливість виконання договору по причині обставин непереборної сили повинна бути доведена стороною в суді в кожному конкретному випадку.

У постанові від 19 жовтня у справі № 922/206/23 Верховний Суд уточнив момент, пов’язаний із повідомленням про настання форс-мажорних обставин. Повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча форс-мажорні обставини й впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання.

Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору. Таке повідомлення за змістом не повинно бути “повідомленням про відмову від подальшого виконання зобов’язань”.

Важливі висновки: повідомленням про настання форс-мажорних обставин має критичне значення для можливості застосування наслідків настання таких обставин та звільнення сторони від відповідальності за невиконання зобов’язання.