Kompas

Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в Україні (далі- Держпраці) 07.07.2025 р. надало роз’яснення, щодо варіантів дій роботодавця на час повітряної тривоги у робочий час.

Як зазначає Держпраці, якщо працівник знаходиться в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до статті 34 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗпП)  для такого працівника має бути оформлений простій. Згідно з вимогами статті 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 (двох третин) тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому на умовах, передбачених в трудовому договорі і/або у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі (ст. 9-1 КЗпП, ст. 15 Закону «Про оплату праці»).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Зазначене положення статті 113 КЗпП має застосовуватись саме у випадку виникнення виробничої ситуації.

У разі коли під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці повинна здійснюватися на загальних підставах.

Джерело:  https://smu.dsp.gov.ua/forpeople/recomendwartime/shchodo-oplaty-chasu-perebuvannia-pratsivnykiv-v-ukrytti-u-razi-povitrianoi-tryvohy/

Міністерство Юстиції України (далі- МінЮст) 05.07.2025 р. також надало певні відповіді на типові питання: як діяти під час повітряної тривоги на роботі, в укритті, чи можна залишати робоче місце під час тривоги, як у таких випадках оплачується робочий час. Підсумуємо питання/відповіді нижче.

1. Чи має право працівник залишити робоче місце під час повітряної тривоги?

Так. Відповідно до законодавства про охорону праці, жоден роботодавець не має права вимагати від працівника продовжувати роботу в умовах, що створюють загрозу для життя чи здоров’я. Працівник має право припинити роботу й пройти в укриття.

2. Чи буде це вважатися прогулом?

Ні, оскільки така відсутність вважається поважною причиною. Хоча чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі, їх оцінка має ґрунтуватися на істотності обставин — тобто на тому, що такі обставини об’єктивно перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги вважається поважною причиною, якщо вона збігається з періодом дії повітряної тривоги, а також включає час, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину своєї відсутності.

3. Як оплачується робочий час під час перебування в укритті?

Якщо працівник не може виконувати свою роботу в укритті, цей період вважається простоєм не з вини працівника. В такому випадку за ним зберігається середній заробіток. Якщо ж працівник має можливість працювати дистанційно навіть під час повітряної тривоги — зарплата нараховується як за звичайний робочий час. (Примітка: аналогічна  позиція як і Держпраці).

4. Чи законні вимоги роботодавця працювати під час повітряної тривоги?

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що становлять небезпеку для його життя чи здоров’я. Вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною.

Відповідальність: до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за статтею 41 КУпАП – порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за статтею 271 ККУ — порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.

Джерело: https://minjust.gov.ua/m/yak-diyati-pid-chas-povitryanoi-trivogi-na-roboti-v-ukritti-ta-pid-chas-komendantskoi-godini

Узагальнені висновки:

1. Працівник має право залишити робоче місце під час повітряної тривоги

• Це передбачено законодавством про охорону праці.
• Працівник не зобов’язаний залишатися на робочому місці, якщо існує загроза його життю чи здоров’ю.
• Така відсутність не є прогулом, а вважається поважною причиною.

2. Перебування в укритті під час тривоги — це не порушення трудової дисципліни

• Відсутність працівника під час тривоги (з урахуванням часу на шлях до укриття і назад) не тягне за собою дисциплінарної відповідальності.
• Працівник має повідомити роботодавця про своє переміщення в укриття, якщо це можливо.

3. Вимагати від працівників працювати під час тривоги — незаконно

• Роботодавець не має права змушувати працівника залишатися на робочому місці, якщо триває тривога і немає безпечних умов.
• Такі дії можуть призвести до адміністративної (ст. 41 КУпАП) або кримінальної відповідальності (ст. 271 ККУ).

4. Простій через тривогу прирівнюється до виробничої ситуації

• Якщо тривога створює небезпечну виробничу ситуацію, простій оплачується за середнім заробітком, а не за 2/3 окладу.
• Якщо ж працівник має можливість працювати дистанційно навіть під час повітряної тривоги — зарплата нараховується як за звичайний робочий час.