Kompas

У будь-якій організації виконання працівниками трудових обов’язків пов’язане з використанням майна роботодавця — це можуть бути обладнання, інструменти, транспортні засоби, товари на складах чи офісна техніка. В умовах сучасної економіки, а особливо під час воєнного стану, коли поширилась практика дистанційної та надомної роботи, питання збереження ввіреного працівникам майна набуло особливої актуальності. Адже роботодавці дедалі частіше передають співробітникам у користування ноутбуки, телефони, принтери та інші засоби для виконання трудових функцій. Багато співробітників залучено в процесах отримання, розподілу та видачі гуманітарної та благодійної допомоги.

Але що робити роботодавцю, якщо працівник завдає шкоди цьому майну або після звільнення не повертає надане обладнання? Яким є обсяг матеріальної відповідальності працівника та яким чином роботодавець може захистити свої права? Коли і яка матеріальна відповідальність виникає у працівника?

Відповіді на ці питання дає Положення про матеріальну відповідальність  — внутрішній локальний нормативний акт організації. Його наявність не є формальністю, а має практичне значення з кількох причин:

1. Дотримання вимог законодавства

• Кодекс законів про працю України (ст. 130–138) передбачає матеріальну відповідальність працівників.
• Положення дозволяє адаптувати ці загальні норми під конкретні умови організації та зробити їх зрозумілими для персоналу.

2. Чіткий порядок відшкодування шкоди

• Документ встановлює, у яких випадках настає обмежена чи повна матеріальна відповідальність.
• Визначає процедуру виявлення шкоди, оформлення відповідних актів, строки та способи компенсації збитків.

3. Підстава для застосування дисциплінарних та фінансових заходів

• Для притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності потрібні належно оформлені документи, зокрема договір про повну матеріальну відповідальність.
• Положення регламентує процедури укладання таких договорів та порядок їх зберігання.

4. Захист інтересів роботодавця у судах

• Судова практика показує: без внутрішніх положень про матеріальну відповідальність роботодавцю значно складніше довести правомірність своїх вимог.
• Положення є доказом, що працівники були ознайомлені з правилами, усвідомлювали свої обов’язки та межі відповідальності.

5. Запобігання конфліктам і зловживанням

• Чіткі та зрозумілі правила знижують ризики суперечок між роботодавцем і працівниками.
• Наявність Положення допомагає працівникам краще розуміти порядок поводження з майном   та формує в Організації культуру збереження майна та відповідальне ставлення до нього.

Висновок

Положення про матеріальну відповідальність — це не лише інструмент для захисту інтересів роботодавця, а й механізм врегулювання трудових відносин на справедливих та прозорих засадах. Воно:

• конкретизує норми КЗпП у діяльності підприємства чи організації;
• створює правові підстави для відшкодування збитків;
• допомагає захистити права роботодавця у спорах;
• забезпечує працівникам зрозумілий алгоритм дій у разі виникнення спірних ситуацій.

Таким чином, наявність Положення — це не формальність, а важливий елемент системи управління трудовими ресурсами та майновими активами організації.

Джерела та роз’яснення:

https://smu.dsp.gov.ua/news/inspektsiia-z-pytan-pratsi-informuie-iak-robotodavtsiu-zakhystyty-svoi-prava-u-razi-zavdannia-shkody-mainu/

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року м.Київ №12 «Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю» https://bg.te.court.gov.ua/sud1901/pres-centr/7/257737/